Спенгліш
    Головна Курси Блоґ


Про реформу вищої освіти в Україні. Частина 2.


- Мені так подобається робити манікюр. Дизайн нігтів – це такий політ фантазії… 
- Так чому не працюєте в цій сфері? 
- Так університет закінчити ж потрібно. Навчання забирає увесь час. 
- Навіщо Вам диплом агронома, якщо подобається малювати нігті? 
- Ну а як же без вищої освіти…. Що про мене люди подумають. Та і батьки стільки грошей заплатили… 

Що цікаво, що б ти не зробив, люди все рівно будуть щось думати. То який сенс робити щось для людей? І який сенс платити гарні гроші за те, що потім не буде приносити радості в житті? Очевидно ж, що ця молода симпатична дівчина агрономом аж ніяк працювати не буде. Вона витратить 5 років свого життя і купу грошей своїх батьків на те, що їй абсолютно не потрібне. 

Звісно, студентське життя – це особливий унікальний досвід, але ж якби хоча б факультет був близький до заняття, яке до душі. Тоді це більш менш нормально. Але вища освіта як самоціль – це не нормально. 

Байдуже який факультет, який ВНЗ, аби конкурсу особо не було, і плата за навчання дешевше.. . ось так часто густо здобуваються дипломи. І потім вони лежать на поличках і припадають пилом. Раз чи двічі на рік вони протираються і показуються друзям за застіллям або і не показуються. То навіщо цей диплом? 

«А хто його знає, які вимоги будуть до кандидата на вакансію. Нехай собі буде. Диплом їсти не просить». 

Так завжди говорить моя мама. Їсти не просить…. Так за 5 років той диплом вже стільки з'їв, що часто і не окуповує себе. І навіщо витрачати 5 років свого життя, щоб просто «нехай було». Вважаю, що таке мислення – це прикрий спадок радянських часів. Тоді вищу освіту здобували дійсно розумні достойні люди, і дотепер наші батьки вважають, що диплом сам по собі вже є ознакою розумності. 

Дітей потрібно вчити розуміти, чим вони хочуть в цьому житті займатись. І якщо для того, щоб малювати нігті, вищої освіти не потрібно, то тільки радійте! Що ви маєте можливість зекономити стільки часу і грошей, аби займатись улюбленою справою. 

Проблема нашої держави в тому, що вона не популяризує звичайні професії. Хоча толковий сантехнік сьогодні заробляє більше, ніж десяток економістів! А до хорошого майстра з манікюру чи нарощування вій потрібно записуватись за місяць! 

Нещодавно бачила оголошення: «На роботу запрошується менеджер з продажів (по простому - продавець). Вимоги: вища освіта»))) Цілком можливо, що ще і економічна))) Навіщо продавцю вища освіта??? Який же насправді бардак в наших головах… ніколи не забуду, як наді мною пожартував знайомий, який працює торговим представником: «Ну що, скільки цього року мені конкурентів з вищою освітою випустила?» 

І ще одне цікаве особисте спостереження. Людина з ТАКОЮ вищою освітою ледача. Вона не хоче працювати. Вона хоче особо нічого не робити і отримувати нормальну платню, ну бо «я ж не кравець якийсь там, у мене вища освіта!» Значить, всі йому/їй щось винні. Дурість. Кравець чесно заробляє собі на хліб своєю працею, при цьому ні від кого нічого не вимагає. І цілком припускаю що, знову є таки, заробляє більше, ніж деякі розумники з дипломами. 

«Свої діти підростуть, побачим, як ти потім заговориш». Точно знаю, що не буду «впихувати» дітей, аби куди впихнуть, аби тільки вища освіта була. Нехай вирішують, чим хочуть займатись, а далі будемо думати, де нам потрібно для цього вчитись: в училищі, технікумі чи університеті. Диплом ВНЗ – це аж ніяк не гарантія поваги та достатку. 

Іноді здається, що це замкнене коло. Купа університетів з доступною вищою освітою. Спокуса неймовірна. Купа бажаючих купити диплом. На перший погляд, держава у виграші: ще один потік товарно-грошових відносин. Прикро, що у нас такі недалекоглядні урядовці. Бо, насправді, держава втрачає. 

Поки що єдиним виходом із ситуації так і вбачаю закриття половини університетів, про що говорила в Частині.1.

06.11.2016

 


Нові публікації