Спенгліш
    Головна Курси Блоґ


Про реформу вищої освіти в Україні. Частина 1. 

Коротко: закрити ПОЛОВИНУ вищих навчальних закладів. Мінімум. От просто закрити. Я розумію, що багато людей таким чином втратить свої робочі місця, але це те хірургічне втручання, яке просто необхідне, аби врятувати нашу вищу освіту. Тому що сьогодні вищу освіту в Україні отримують не ті, хто здатний нормально вчитись, а той, хто просто здатен за вищу освіту заплатити. 

Безперечно, в КНУ ім. Шевченка чи Львівській Політехніці є конкурс, і в лави студентів потрапляють дійсно достойні. А в решті університетів? НЕМАЄ. Беруть усіх підряд, аби універ мав фінансову можливість вижити. Таким чином, університет перетворюється на магазин, де продається диплом. 

На сесії: «А чому Ви на мене сваритесь? Не буде нас, студентів, так у вас роботи не буде». – «Ви за мене не переживайте, розумна людина собі завжди роботу знайде, а от що Ви з таким дипломом роботи будете, не знаю.» 

«Робіть, що хочете, але оцінка має бути мінімум 3, або і 4, тому що ми не можемо відраховувати студентів з університету». Це тобто мені потрібно бути аніматором, нянькою, клоуном чи не знаю ким ще, аби доросла людина у 18-20 років зрозуміла, що вона вступила до ВНЗ аби вчитися. Я усвідомлюю свою роль аніматора, коли займаюсь англійською мовою з дітками 5-6 років, але у 18 років… це перебір. У мене явно не та спеціальність в дипломі вказана. І не хочу навіть чути закиди про те, що «нормальний» вчитель/викладач може зацікавити студента. Якщо воно йому нафіг не потрібно, ніщо і ніхто не зможе зацікавити. А той факт, що оцінку все рівно поставлять, повністю нівелює вищу освіту. Тому що навіть ті молоді люди, які приходять зі справжнім бажанням здобути знання, дуже швидко його втрачають, ібо НАФІГА, якщо справедливості немає. 

«Все рівно ж поставите, то навіщо увесь цей цирк». Дійсно. Навіщо цей цирк. Якщо політика університету така, що студент зажди правий, і якщо у нього 2, то це просто викладач хрєновий, а не студенту пох навчання, то навіщо цей цирк? 

«Кожен викладач повинен привести в університет мінімум 5 студентів. Ви повинні самі себе забезпечити роботою». Так звана профорієнтаційна робота – це справжнє приниження. Це робота рекламного агента. Це коли ти обіцяєш батькам, що ваша дитина точно нормально доучиться до 5 курсу, бо ви на цю «покупку» даєте гарантію. І потім дзвінки від колег: «Ну постав йому 4, ну я ж його батькам обіцяла». 

Сьогодні половина університетів перетворює викладача на продавця вищої освіти… Дипломи отримують люди, які його абсолютно не варті. А викладачі, які не згодні з роллю, яку їм нав"язють, втрачають інтерес до своєї роботи. 

Короче, написала заяву на звільнення. Торгівля вищою освітою – це той вид діяльності, що абсолютно не моє. Можливо, з часом мене попустить… вірніше, половину універів закриють.. з»явиться конкурс, до ВНЗ відбиратимуть дійсно найкращих, які будуть хотіти навчатись і з повагою будуть ставитись до викладачів, і тоді я з радістю повернусь до своєї улюбленої викладацької діяльності.

01.09.2016

 


Нові публікації