Спенгліш
    Головна Курси Блоґ


Про конфлікт інтересів у системі освіти


«Можна я до Вас на додаткові заняття з англійської мови ходити буду?» - «Ні, не можна. Бо це конфлікт інтересів». - "Що??" 

Насправді, навіть до того, як я вперше в житті почула це словосполучення «конфлікт інтересів», я принципово ніколи не давала приватних уроків своїм студентам. Чому? Бо таким чином я потрапляю в залежність: я не можу поставити погану оцінку. По-перше, і батьки і учні вважають, що вони платять за те, щоб була гарна оцінка, а не реально знання покращились, і тоді до мене купа притензій. По-друге, погана оцінка – це свідчення того, що я неук і не можу людину навчити. Але специфіка мого предмета в тому, що іноземній мові не можливо навчити, їй можна лише навчитиСЯ. А як можна навчити людину, яка не хоче навчатися, і її цікавить лише оцінка? 

Завжди всім студентам відповідала, що давайте ви мені здасте екзамен, а потім, якщо ви дійсно хочете вивчати мову, я із задоволенням буду з вами займатись. І як ви думаєте, скільки студентів прийшло? Аж ні одного. Так само ж кажу, що для того, щоб отримати позитивну оцінку, просто вчіть те, що я вимагаю на заняттях, все, цього досить. І кожна самостійна «два», «два», «два»…. І хтось мені буде говорити, що ця людина просилась до мене на репетиторство не через гарну оцінку? 

Так само спілкуючись з різними людьми завжди чула одне і теж, що «краще ходити на додаткові заняття до тієї вчительки, яка і викладає в школі». Як ви думаєте чому? 

От так ми і привчаємо дітей до корупції. З дитинства. А потім вже боремось з наслідком цього навчання – корупцією у високих кабінетах. 

Чого дурний, бо бідний. Чого бідний, бо дурний. 

16.04.2016

 


Нові публікації